Фасад 500×700 мм — це середній розмір, який часто зустрічається у верхніх шафах на кухні, у навісних модулях у вітальні чи ванній. Саме тут найчастіше помиляються з підбором газліфта: то фасад провисає і не тримається у відкритому положенні, то навпаки — його підкидає вгору так, що аж петлі скриплять. Розберемось, як порахувати силу правильно, без зайвої математики й гугл-калькуляторів на 20 вкладок.
Від чого залежить сила газліфта
Головний параметр — це не розмір фасаду сам по собі, а його вага плюс плече важеля, на якому він тримається. Газліфт «не знає», скільки сантиметрів у фасаду, він реагує тільки на фізичне навантаження, яке на нього передається через точку кріплення.
На вибір сили впливають кілька речей одразу:
- матеріал і товщина фасаду (ЛДСП 16 мм, МДФ 18–22 мм, скло, комбінований фасад з рамкою);
- наявність фрезерування, накладок, декоративних елементів — усе це додає вагу;
- висота і ширина дверцят;
- відстань від осі петель до точки кріплення газліфта;
- кут відкриття (90°, 107°, 110° — стандартні варіанти);
- кількість газліфтів на один фасад — один чи два.
Для фасаду 500×700 мм площа виходить приблизно 0,35 м². Це не багато, тому в переважній більшості випадків достатньо одного газліфта, якщо фасад легкий (ЛДСП без додаткового навантаження). Але якщо це МДФ з фрезеруванням або фасад зі скляною вставкою в рамці — тут варто рахувати уважніше.
Скільки важить фасад 500×700 мм насправді

Розберемо на прикладах, бо цифри «з голови» тут не працюють.
ЛДСП товщиною 16 мм має щільність приблизно 650–700 кг/м³. При площі 0,35 м² вага плити виходить у межах 3,5–4 кг. Додайте петлі, ручку, іноді підсвітку — і отримуєте орієнтовно 4,5–5 кг сумарного навантаження.
МДФ товщиною 18–19 мм трохи щільніший, вага плити для того ж розміру вже ближче до 5–6 кг. Якщо фасад фрезерований (класика, рамковий профіль) — додайте ще 10–15% ваги за рахунок неоднорідної товщини.
Скляний фасад у алюмінієвому профілі — окрема історія. Скло 4 мм важче за ЛДСП тієї ж площі майже вдвічі, і тут без реального зважування або точних даних виробника краще не гадати на око.
Яку силу газліфта обрати для 500×700 мм
Виробники зазвичай випускають газліфти з кроком сили: 60N, 80N, 100N, 120N, 150N і вище. Для фасаду такого розміру найчастіше підходять два варіанти:
60–80N — якщо фасад легкий (тонкий ЛДСП без декору), а точка кріплення газліфта розташована близько до центру ваги дверцят. Це найпоширеніший варіант для верхніх кухонних шафок стандартної глибини.
100N — коли фасад важчий (МДФ, фрезерування, накладна ручка) або коли газліфт кріпиться ближче до краю, збільшуючи плече важеля. Також цей варіант обирають, якщо хочеться, щоб фасад тримався впевненіше й не «провисав» на півдорозі.
Якщо йдеться про два газліфти на один фасад — а це часто роблять для ширших дверцят або для естетики, коли хочеться симетричного механізму з обох боків — сумарну силу ділять навпіл. Тобто замість одного 100N ставлять два по 60N, і фасад тримається так само стабільно, але навантаження розподіляється рівномірніше.
Один газліфт чи два

Тут питання не тільки у вазі, а й у ширині фасаду. Для 500 мм ширини цілком достатньо одного газліфта — механізм витримає і не перекосить дверцята при відкритті.
Два газліфти ставлять, коли:
- ширина фасаду перевищує 600–700 мм (у нашому випадку ширина рівно 500, тож це не критично);
- фасад важкий і один механізм створює надмірне навантаження на кріплення;
- потрібна додаткова стабільність — наприклад, у сімʼях з дітьми, де дверцята відкривають-закривають по 50 разів на день і механізм має служити довго без розхитування.
Чесно кажучи, для 500×700 мм у 90% випадків одного газліфта цілком вистачає. Другий ставлять радше для підстраховки або якщо фасад із важким склом.
Як точка кріплення впливає на вибір сили
Це той момент, який часто ігнорують, а дарма. Газліфт кріпиться не в довільному місці — виробник фурнітури зазвичай дає монтажну схему з рекомендованою точкою фіксації на корпусі та на фасаді.
Чим далі точка кріплення від осі петель (тобто чим ближче до нижнього краю фасаду), тим більше плече важеля і тим більше навантаження передається на шток газліфта. Якщо змістити точку кріплення всього на 3–5 см, потрібна сила може змінитися на одну позицію в лінійці — з 60N на 80N, наприклад.
Тому перед покупкою краще звіритись із таблицею виробника (Blum, Hettich, GTV, Boyard — у кожного своя система розрахунку, хоч принцип однаковий) або скористатись їхнім онлайн-калькулятором, якщо такий є на сайті.
Типові помилки при виборі газліфта

Найчастіша помилка — брати силу «з запасом», мовляв, хай буде побільше, не зламається. На практиці це призводить до того, що фасад різко відкидається вгору при найменшому дотику, б’ється об сусідні модулі або просто виглядає нервово й недоречно.
Друга помилка — економія на розрахунку ваги. Здається, що 500×700 мм — це маленький фасад, тож будь-який газліфт підійде. Але якщо це важкий МДФ з фрезеруванням і накладною ручкою, слабкий газліфт 60N просто не втримає дверцята у відкритому положенні — вони будуть повільно опускатися самі.
Третя — ігнорування кута відкриття. Газліфт розрахований на конкретний діапазон, і якщо фасад відкривається на 107°, а механізм розрахований на 90°, поведінка може бути непередбачуваною — від заїдання до нерівномірного ходу штока.
Швидка шпаргалка для вибору
Якщо коротко, без зайвих розрахунків, орієнтуйтесь так:
- ЛДСП, легкий фасад, звичайна ручка — газліфт 60N, один на дверцята;
- МДФ без фрезерування, стандартна фурнітура — 80N;
- МДФ з фрезеруванням, накладна ручка, підсвітка — 100N;
- скляний фасад в профілі — залежить від товщини скла, краще уточнити вагу в специфікації виробника фасаду.
Ці цифри — орієнтир, а не аксіома. Якщо є сумніви, краще купити один газліфт, встановити пробно і подивитись на поведінку фасаду. Більшість виробників фурнітури продають механізми поштучно саме для таких випадків — не обов’язково брати відразу партію на всю кухню.
Правильно підібраний газліфт — це той, який ви навіть не помічаєте: фасад відкривається плавно, тримається у будь-якому положенні і закривається без гупання. Якщо після монтажу дверцята або надто швидко злітають вгору, або повільно опускаються самі — значить, із силою прогадали, і краще одразу поміняти механізм, ніж миритися з незручністю роками.
